Чому значна частина мешканців Роздільнянської громади працює за її межами? Чи дійсно низькі зарплати є головною причиною відтоку кадрів? Які можливості для працевлаштування часто залишаються «поза радаром»? Редакція медіа «Вперед» у межах проєкту Work4Anyone провела інтерв’ю з першою заступницею Роздільнянського міського голови Ольгою Босюк, аби розібратися у реальному стані ринку праці громади.
Скільки працюють у громаді — і чому цього недостатньо
За словами Ольги Босюк, у Роздільнянській громаді налічується близько 18 тисяч працездатного населення. Водночас офіційно працевлаштовані на її території лише близько 4 тисяч осіб.
«Ми можемо констатувати: менше чверті працездатного населення працює безпосередньо в громаді. Це, безумовно, мало», — зазначає посадовиця.
Серед ключових причин — трудова міграція до Одеси, тіньова зайнятість та обмежені можливості місцевої економіки.
Зарплати: зростають, але не наздоганяють очікування
Результати опитування «Вперед» показали: 90% респондентів вважають низьку зарплату головною проблемою. І ці настрої мають підґрунтя.
Середня заробітна плата у громаді становить 16 095 грн. Це більше, ніж торік (зростання на 15,8%), але все ще нижче за загальноукраїнський рівень.
Найвищі зарплати:
- державне управління — близько 23 тис. грн
- енергетика — близько 22 тис. грн
- сільське господарство та медицина — близько 20 тис. грн
Найнижчі:
- торгівля — близько 8 тис. грн
- сфера послуг — близько 6 тис. грн (часто — неповна зайнятість)
«Більшість населення працює саме в тих сферах, де рівень оплати нижчий. Тому люди і відчувають, що зарплата є недостатньою», — пояснює Ольга Босюк.
Можливості, про які не всі знають
Попри виклики, у громаді є інструменти для працевлаштування та розвитку:
- Перекваліфікація через центр зайнятості — особливо актуальна для людей 40+
- Державні гранти на відкриття бізнесу
- Програми підтримки самозайнятості
У 2025 році в громаді відкрили 164 нові ФОПи, і вперше за останній час зафіксовано позитивну динаміку: відкриттів більше, ніж закриттів (+40).
Водночас грантовими можливостями скористалися лише 3 підприємці.
«Це свідчить або про низьку поінформованість, або про недовіру до інструментів підтримки», — зазначає посадовиця.
Вплив війни: нові виклики і нові ролі
Повномасштабна війна суттєво змінила ринок праці.
У громаді нині проживає 659 внутрішньо переміщених осіб. Частина з них вже інтегрується в економіку:
- 15 ВПО працевлаштовані
- 2 підприємниці відкрили власну справу
Водночас відчувається нестача робочої сили через мобілізацію.
«Не вистачає чоловічих рук. Це відкриває нові можливості для жінок — вони активно перекваліфіковуються і опановують професії, які раніше вважалися “чоловічими”», — підкреслює Ольга Босюк.
Також діють програми:
- підтримки ветеранів
- компенсації роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю
Аграрний сектор — основа економіки громади
- У громаді працює 113 підприємств, пов’язаних із сільським господарством. Цей сектор залишається ключовим роботодавцем.
- Важливий аспект — можливість отримання статусу критичності, що дає працівникам бронювання.
- «Це суттєва перевага, про яку багато хто навіть не здогадується», — додає посадовиця.
Проблеми, які залишаються системними
Серед труднощів, які називають мешканці:
- відсутність вакансій за спеціальністю
- вікові обмеження
- небажання роботодавців навчати працівників
Наразі комплексної місцевої програми, що вирішувала б ці питання, ще немає. Втім, у громаді вже працюють над впровадженням мікрогрантів для підтримки малого бізнесу.
«Банк можливостей»: ставка на відкритість і співпрацю
У межах проєкту Work4Anyone редакція «Вперед» створює відкриту платформу вакансій — «банк можливостей».
Міська влада підтримує ініціативу.
«Зібрана в одному місці інформація — це дуже цінний інструмент. Він буде корисним і для мешканців, і для ВПО, і для ветеранів», — наголошує Ольга Босюк.
Окремо вона звернулася до бізнесу:
«Будьте відкритими. Подавайте інформацію про вакансії, користуйтеся можливостями держави. Дуже багато підприємців просто не знають про них».
Наталя БУКОВСЬКА
